обаряти

ОБАРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБАРИ́ТИ, обарю́, оба́риш, док., діал.

Те саме, що обаря́тися.

Та прибувайте, таточку, за мною не обаряйте (з народної пісні);

Первісні ж тільця, оскільки вони неподільні і прості, Ще й у порожняві йдуть, і ніяка їх зовнішня сила Не обаряє в дорозі (М. Зеров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обаряти — Обаря́ти, -ря́ю, -єш гл. = варитися. Мил. 221. Та прибувайте, таточку, за мною не обаряйте. Мил. 186. Словник української мови Грінченка