обаряти
ОБАРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБАРИ́ТИ, обарю́, оба́риш, док., діал.
Те саме, що обаря́тися.
Та прибувайте, таточку, за мною не обаряйте (з народної пісні);
Первісні ж тільця, оскільки вони неподільні і прості, Ще й у порожняві йдуть, і ніяка їх зовнішня сила Не обаряє в дорозі (М. Зеров).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обаряти — Обаря́ти, -ря́ю, -єш гл. = варитися. Мил. 221. Та прибувайте, таточку, за мною не обаряйте. Мил. 186. Словник української мови Грінченка