1. Словник української мови Грінченка

обаряти

Обаря́ти, -ря́ю, -єш

гл. = варитися. Мил. 221. Та прибувайте, таточку, за мною не обаряйте. Мил. 186.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обаряти — ОБАРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБАРИ́ТИ, обарю́, оба́риш, док., діал. Те саме, що обаря́тися. Та прибувайте, таточку, за мною не обаряйте (з народної пісні); Первісні ж тільця, оскільки вони неподільні і прості, Ще й у порожняві йдуть, і ніяка їх зовнішня сила Не обаряє в дорозі (М. Зеров). Словник української мови у 20 томах