обачненький

ОБА́ЧНЕНЬКИЙ, а, е, розм.

Пестл. до оба́чний;

// зневажл. Надто обережний.

Не буде остогидлої казенщини, політиканськи обачненького добирання обтічних, безпечних, благонадійних слів (з публіц. літ.).