обачний
ОБА́ЧНИЙ, а, е.
1. Який діє розумно, спокійно, передбачливо.
– Моє життя – .. складна дипломатична гра, де переможе той, хто обачніший і розумніший (З. Тулуб);
Обачний, розсудливий, поміркований, він [Кармазин] у найкритичніші хвилини не втрачав .. самовладання (О. Гончар);
// Який виявляє обережність у своїх діях, не наражається на неприємність, небезпеку; обережний.
– Напишу до його лист і натякну, нехай буде обачнішим (І. Нечуй-Левицький);
Обачні дрохви голови звели, В траву хохітви залягли лякливі: Чи не стрільці, бува, оце найшли? (М. Рильський);
Настя добре знала Максимів характер і неспроста радила йому бути обачним і спокійним на екзаменах (І. Цюпа);
// Власт. такій людині.
Обачна відповідь.
2. Який зважає на інтереси, запити інших, виявляє повагу до них; чемний, уважний.
Питається [козак], де корчма новая, Шинкарка молодая..: – Тая на нас, на бідних летяг, Хоч зла, да й обачна (з думи);
Олена з ввічливості і родинного обов'язку просила Нестора зупинитись у них, .. але Нестор був настільки обачним, що від ночівлі відмовився (Ірина Вільде).
Значення в інших словниках
- обачний — (який все робить обдумано) обачливий, оглядистий, обережний. Словник синонімів Полюги
- обачний — оба́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- обачний — Розсудливий, розважливий, (крок) розважний, обережний, р. оглядний; (передбачливий) завбачливий; обачливий. Словник синонімів Караванського
- обачний — див. обережний Словник синонімів Вусика
- обачний — [обачнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- обачний — -а, -е. 1》 Який діє розумно, спокійно, передбачливо. || Який виявляє обережність у своїх діях, не наражається на неприємність, небезпеку; обережний. 2》 Який зважає на інтереси, запити інших, виявляє повагу до них; чемний, уважний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обачний — ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше... Словник синонімів української мови
- обачний — Оба́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обачний — ОБА́ЧНИЙ, а, е. 1. Який діє розумно, спокійно, передбачливо. — Моє життя — .. складна дипломатична гра, де переможе той, хто обачніший і розумніший (Тулуб, Людолови, І, 1957, 208); Обачний, розсудливий, поміркований... Словник української мови в 11 томах
- обачний — Обачний, -а, -е Осмотрительный, осторожный, внимательный. Гей, — каже, — ти, шинкарко молода, ти, Насте кабашна! Ти, — каже, — до сіх бідних козаків-нетяг хоч злая, да й обашна. ЗОЮР. І. 203. Словник української мови Грінченка