1. Словник української мови у 20 томах

обачно

ОБА́ЧНО.

Присл. до оба́чний.

Бідак живе обачно: раз на тиждень обідає, та й то не смачно (прислів'я);

Отець Харитін любив .. пожартувати .. Але з своєю Онисією Степанівною він жартував дуже обачно та обережно (І. Нечуй-Левицький);

З-за рогу виринув ще один гурт. На цей раз Сахно обачно поступилася (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обачно — оба́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. обачно — пр., обмірковано, помалу і пох. від ОБАЧНИЙ; о. оглядаючись на задні колеса, з осторогою, з оглядом, з озирками. Словник синонімів Караванського
  3. обачно — Присл. до обачний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обачно — Оба́чно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. обачно — ОБА́ЧНО. Присл. до оба́чний. Бідак живе обачно: раз на тиждень обідає, та й то не смачно (Укр.. присл.., 1955, 48); Отець Харитін любив.. пожартувати.. Але з своєю Онисією Степанівною він жартував дуже обачно та обережно (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. обачно — Обачно нар. Осмотрительно, осторожно, внимательно. Словник української мови Грінченка