оббивка
ОББИ́ВКА, и, ж.
1. рідко. Дія за знач. оббива́ти 4.
Плахтова тканина широко застосовується для драпірування та оббивки меблів (з наук.-попул. літ.).
2. Те саме, що оббиття́.
На полі темно-бронзової оббивки канапи обидві постаті так виразно малювались, неначе на чорному полі картини дуже ясне малювання (І. Нечуй-Левицький);
Дорога оббивка ніжно підкреслює благородні візерунки карельської берези (І. Сенченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оббивка — обби́вка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- оббивка — -и, ж. 1》 рідко. Дія за знач. оббивати 4). 2》 Матеріал, яким оббивають що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оббивка — ПОКРИТТЯ́ (те, чим покривають якусь поверхню з метою її захисту, прикраси тощо); ОББИТТЯ́, ОББИ́ВКА, ВЕРХ (тканина, шкіра); ОБОЛО́НКА, СОРО́ЧКА спец. (захисне); ОБШИ́ВА, ОБШИ́ВКА, ОБШИТТЯ, ОПАЛУБКА (споруд, засобів транспорту тощо); ШАРУВА́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
- оббивка — ОББИ́ВКА, и, ж. 1. рідко. Дія за знач. оббива́ти 4. Плахтова тканина широко застосовується для драпірування та оббивки меблів (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 147). 2. Матеріал, яким оббивають що-небудь. Словник української мови в 11 томах