оббиратися

ОББИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБІБРА́ТИСЯ, обберу́ся, оббе́решся, док.

1. Знімати з себе що-небудь одне за одним; позбуватися чого-небудь.

Жінка підвела дівчинку до припічка. – Сідай отут. Бо тебе, мабуть, так вошва й обліпила. Не обберемося тоді (А. Головко).

2. чим, у що, розм. Набирати, начіплювати що-небудь на себе; вбиратися у щось.

Свиня в реп'яхи обібралася (Сл. Б. Грінченка);

* Образно. Груша на причілку .. вся обібралася зірками, ніби хрущами (Є. Гуцало).

3. на що і з інфін., перев. док., заст. Пристати, зголоситися на що-небудь.

Ні один козак не обібравсь .. На долину Черкень погуляти (з думи).

4. тільки недок. Пас. до оббира́ти.

Вічна тема – як наживали капітали “нові конотопці”, як оббиралися різними посередниками могутні колись заводи (з газ.).

◇ (1) Не оббере́шся (не обере́шся, не обібра́тися і т. ін.) ли́ха (біди́, кло́поту і т. ін.) з ким – чим і без дод. – будеш мати багато турбот, неприємностей через когось, щось.

– Ну що його робить? – Сказала Ведмедиха. – Пусти свиню за стіл, Не обберешся лиха (В. Іванович);

Знали ж, кого покликати.. Тепер не обберешся лиха з ним (М. Стельмах);

Потраплять ці сторінки до рук меткого на слова критика.., тоді не обберешся біди (В. Дрозд);

Тільки пальцем торкни, біди не оберешся (Н. Рибак);

– І нащо він пустив його в сад?.. Тепер клопоту не оберешся (В. Кучер);

– Будь обережний, бо не обженешся біди, – пошепки порадила Гафійка (Л. Юхвід).