1. Словник української мови у 20 томах

оббризканий

ОББРИ́ЗКАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до оббри́зкати.

Старий, увесь оббризканий болотом, обшарпаний і піднепалий, згорбився і постарівся [Староміський] о яких десять літ (І. Франко);

В очах полісовщика, який розгублено стоїть біля ставу, нестерпно блищать в'їжджені, оббризкані росою шини (М. Стельмах);

* Образно. Оббризкані гарячим сонцем скелі – Граніту віковічний моноліт (П. Дорошко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оббризканий — оббри́зканий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. оббризканий — [об:ризканией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. оббризканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оббризкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оббризканий — Оббри́зканий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. оббризканий — ОББРИ́ЗКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оббри́зкати. Старий, увесь оббризканий болотом, обшарпаний і піднепалий, згорбився і постарівся [Староміський] о яких десять літ (Фр. Словник української мови в 11 томах