1. Словник української мови у 20 томах

оббріхування

ОББРІ́ХУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. оббрі́хувати.

Побоюючись втратити владу, лівобережний гетьман І. Самойлович розпочав кампанію оббріхування І. Сірка і запорожців (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оббріхування — оббрі́хування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. оббріхування — -я, с. Дія за знач. оббріхувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оббріхування — ОББРІ́ХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. оббрі́хувати. Націоналістичні писаки.. виявляють неабияку спритність у справі оббріхування Шевченка, блюзнірського перекручування його творчості (Літ. Укр., 16. IV, 1963. 1). Словник української мови в 11 томах