оббріхування
ОББРІ́ХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. оббрі́хувати.
Націоналістичні писаки.. виявляють неабияку спритність у справі оббріхування Шевченка, блюзнірського перекручування його творчості (Літ. Укр., 16. IV, 1963. 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оббріхування — оббрі́хування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- оббріхування — -я, с. Дія за знач. оббріхувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оббріхування — ОББРІ́ХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. оббрі́хувати. Побоюючись втратити владу, лівобережний гетьман І. Самойлович розпочав кампанію оббріхування І. Сірка і запорожців (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах