оббріхувати

ОББРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ОББРЕХА́ТИ, решу́ ре́шеш, док., перех. Наговорювати неправду на когось, щось, вигадувати небилиці про кого-, що-небудь; зводити наклепи на когось, щось.

Так ось який він, боєць армії-визволительки… Десятиліттями його оббріхували. Десятиліттями народам світу говорили про нього неправду (Гончар, III, 1959, 458);

— Він, — кажуть, — оббрехав нас справникові, він йому що-небудь підніс, щоб нашим хлібом орудувати… (Кв.-Осн., II, 1956, 141);

— Оббрехала мене на все село, а тепер мене і малі діти дражнять відьмою (Н.-Лев., II, 1956, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оббріхувати — оббрі́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оббріхувати — Обмовляти, клепати <�наклепувати, наговорювати, набріхувати, зводити наклеп, брехати, наволікати небилиці> на, п. обкидати болотом, р. обговорювати. Словник синонімів Караванського
  3. оббріхувати — див. ганьбити; обманювати Словник синонімів Вусика
  4. оббріхувати — -ую, -уєш, недок., оббрехати, -решу, -решеш, док., перех. Наговорювати неправду на когось, щось, вигадувати небилиці про кого-, що-небудь: зводити наклепи на когось, щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. оббріхувати — ОББРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ОББРЕХА́ТИ, брешу,́ бре́шеш, док., кого, що. Наговорювати неправду на когось, щось, вигадувати небилиці про кого-, що-небудь; зводити наклепи на когось, щось. Словник української мови у 20 томах
  6. оббріхувати — ОБМОВЛЯ́ТИ кого (неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось), ОБСУ́ДЖУВАТИ (ОСУ́ДЖУВАТИ), СУДИ́ТИ, НЕСЛА́ВИТИ, ОБГОВО́РЮВАТИ (ОГОВО́РЮВАТИ) розм. Словник синонімів української мови
  7. оббріхувати — Оббріхувати, -хую, -єш сов. в. оббреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Лгать, налгать на кого, оболгать, оклеветать кого. Оббрехала його. Конст. у. Юж мя оббрехали ословецькі баби. Гол. Словник української мови Грінченка