1. Словник української мови в 11 томах

оббріхувач

ОББРІ́ХУВАЧ, а, ч., зневажл. Той, хто оббріхує кого-, що-небудь.

З’їзд [письменників України] дав рішучу відсіч ворогам соціалістичного реалізму, всіляким оббріхувачам з зарубіжних реакційних підворіть (Літ. газ., 20. III 1959, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оббріхувач — оббрі́хувач іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. оббріхувач — -а, ч., зневажл. Той, хто оббріхує кого- що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оббріхувач — ОББРІ́ХУВАЧ, а, ч., зневажл. Той, хто оббріхує кого-, що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. оббріхувач — НАКЛЕ́ПНИК (той, хто створює або поширює наклеп), ОББРІ́ХУВАЧ розм., ПОКЛЕ́ПНИК рідко; ОБМО́ВНИК (той, хто створює або поширює несправедливі звинувачення); ІНСИНУА́ТОР книжн. Словник синонімів української мови