1. Словник української мови в 11 томах

оббуватися

ОББУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОББУ́ТИСЯ, у́дуся, у́дешся, док., розм. Звикати до незнайомого місця, середовища і т. ін.; освоюватися.

— Може, вона таки оббудеться в моїй хаті, — подумав Клим (Н.-Лев., III, 1956, 361);

— Відпочивай, читай книжки. Воно якийсь час буде нудно з незвички, а далі — оббудешся (Мушк., Серце.., 1962, 14);

// з чим. Призвичаюватися до чого-небудь незвичного, неприємного.

Після знадвірнього [надвірного] дуже ясного сонця вони довго не могли оббутись з темрявою й нічого не бачили в темній крамниці (Н.-Лев., III, 1956, 212).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оббуватися — оббува́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. оббуватися — -аюся, -аєшся, недок., оббутися, -удуся, -удешся, док., розм. Звикати до незнайомого місця, середовища і т. ін.; освоюватися. || з чим. Призвичаюватися до чого-небудь незвичного, неприємного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оббуватися — ОББУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОББУ́ТИСЯ, бу́дуся, бу́дешся, док., розм. Звикати до незнайомого місця, середовища і т. ін.; освоюватися. – Може, вона таки оббудеться в моїй хаті, – подумав Клим (І. Нечуй-Левицький); – Відпочивай, читай книжки. Словник української мови у 20 томах
  4. оббуватися — ЗВИ́КНУТИ до кого-чого і з інфін. (повністю пристосуватися до кого-, чого-небудь, вважати щось звичайним, звичним), ЗВИ́КТИ, ЗВИ́КНУТИСЯ з ким, рідше до кого-чого, ЗВИ́КТИСЯ з ким-чим, рідше до кого-чого, ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯ до кого-чого і без додатка... Словник синонімів української мови