1. Словник української мови в 11 томах

оббудований

ОББУДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оббудува́ти.

Жиле приміщення оббудоване з двох чи трьох боків господарчими прибудовами (Дерев. зодч. Укр., 1949, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оббудований — оббудо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. оббудований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оббудувати. || оббудовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оббудований — ОББУДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до оббудува́ти. Жиле приміщення оббудоване з двох чи трьох боків господарчими прибудовами (з наук.-попул. літ.); // оббудо́вано, безос. пред. Сів [Мирон Данилович] і дивиться на величезний паркан, що ним оббудовано млин довкруги (В. Барка). Словник української мови у 20 томах