оббудований
оббудо́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до оббудувати.
|| оббудовано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оббудований — оббудо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- оббудований — ОББУДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до оббудува́ти. Жиле приміщення оббудоване з двох чи трьох боків господарчими прибудовами (з наук.-попул. літ.); // оббудо́вано, безос. пред. Сів [Мирон Данилович] і дивиться на величезний паркан, що ним оббудовано млин довкруги (В. Барка). Словник української мови у 20 томах
- оббудований — ОББУДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оббудува́ти. Жиле приміщення оббудоване з двох чи трьох боків господарчими прибудовами (Дерев. зодч. Укр., 1949, 16). Словник української мови в 11 томах