оббуватися
ОББУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОББУ́ТИСЯ, бу́дуся, бу́дешся, док., розм.
Звикати до незнайомого місця, середовища і т. ін.; освоюватися.
– Може, вона таки оббудеться в моїй хаті, – подумав Клим (І. Нечуй-Левицький);
– Відпочивай, читай книжки. Воно якийсь час буде нудно з незвички, а далі – оббудешся (Ю. Мушкетик);
// з чим. Призвичаюватися до чого-небудь незвичного або неприємного.
Після знадвірнього [надвірного] дуже ясного сонця вони довго не могли оббутись з темрявою й нічого не бачили в темній крамниці (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оббуватися — оббува́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- оббуватися — -аюся, -аєшся, недок., оббутися, -удуся, -удешся, док., розм. Звикати до незнайомого місця, середовища і т. ін.; освоюватися. || з чим. Призвичаюватися до чого-небудь незвичного, неприємного. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оббуватися — ЗВИ́КНУТИ до кого-чого і з інфін. (повністю пристосуватися до кого-, чого-небудь, вважати щось звичайним, звичним), ЗВИ́КТИ, ЗВИ́КНУТИСЯ з ким, рідше до кого-чого, ЗВИ́КТИСЯ з ким-чим, рідше до кого-чого, ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯ до кого-чого і без додатка... Словник синонімів української мови
- оббуватися — ОББУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОББУ́ТИСЯ, у́дуся, у́дешся, док., розм. Звикати до незнайомого місця, середовища і т. ін.; освоюватися. — Може, вона таки оббудеться в моїй хаті, — подумав Клим (Н.-Лев., III, 1956, 361); — Відпочивай, читай книжки. Словник української мови в 11 томах