оббріхувач
НАКЛЕ́ПНИК (той, хто створює або поширює наклеп), ОББРІ́ХУВАЧ розм., ПОКЛЕ́ПНИК рідко; ОБМО́ВНИК (той, хто створює або поширює несправедливі звинувачення); ІНСИНУА́ТОР книжн. (той, хто вдається до інсинуації); ПАСКВІЛЯ́НТ (про автора твору наклепницького характеру). Інша справа Колишев, той не приховував зневаги до Лобана і якось на засіданні бюро назвав його наклепником і кар'єристом (М. Зарудний); Марко гостро напустився на обмовника..: — Не заводь поговорів на дівчину, кажу тобі! (К. Гордієнко); В своїй.. критиці Куліш зробив Котляревського мало що не пасквілянтом за його насміхи над козаками (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оббріхувач — оббрі́хувач іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
- оббріхувач — -а, ч., зневажл. Той, хто оббріхує кого- що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оббріхувач — ОББРІ́ХУВАЧ, а, ч., зневажл. Той, хто оббріхує кого-, що-небудь. Словник української мови у 20 томах
- оббріхувач — ОББРІ́ХУВАЧ, а, ч., зневажл. Той, хто оббріхує кого-, що-небудь. З’їзд [письменників України] дав рішучу відсіч ворогам соціалістичного реалізму, всіляким оббріхувачам з зарубіжних реакційних підворіть (Літ. газ., 20. III 1959, 1). Словник української мови в 11 томах