обважнений
ОБВА́ЖНЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обважни́ти.
Паничик Вітюньо обліг на смертній постелі. Увесь дім був обважнений смутком (Дніпрова Чайка);
Природа, обважнена осінніми благами, лагідно благословляла людські веселощі (Я. Качура);
// у знач. прикм.
Обважнене паливо.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обважнений — обва́жнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обважнений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обважнити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обважнений — ОБВА́ЖНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обважни́ти. Паничик Вітюньо обліг на смертній постелі. Увесь дім був обважнений смутком (Дн. Чайка, Тв. Словник української мови в 11 томах