обварений

ОБВА́РЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обвари́ти.

Обварений окропом;

// у знач. прикм.

Пасюзі трохи відлягло, й він, ворушачи язиком так, наче мав замість нього обварене м'ясо, проказав: – Робіть щось (Є. Гуцало);

// у знач. ім. обва́рений, ного, ч.; обва́рена, ної, ж. Людина з опіком від пари, окропу і т. ін.

А баба, .. підійшовши до татарина, та й бух йому весь горнець кип'ятку на голову. Поки там той обварений міг крикнути, баба .. з хати та в поле (з легенди);

* У порівн. Він захопив свої мішки і, мов обварений, вискочив з комори (С. Чорнобривець);

Вид Преображенського то сумно-блідий, то раптом, як обварений, аж синьо-буряковий зробиться (Іван Ле).