1. Словник української мови в 11 томах

обварений

ОБВА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обвари́ти.

*У порівн. Він захопив свої мішки і, мов обварений, вискочив з комори (Чорн., Визвол. земля, 1959, 172).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обварений — обва́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обварений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обварити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обварений — ОБВА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обвари́ти. Обварений окропом; // у знач. прикм. Пасюзі трохи відлягло, й він, ворушачи язиком так, наче мав замість нього обварене м'ясо, проказав: – Робіть щось (Є. Гуцало); // у знач. ім. обва́рений, ного... Словник української мови у 20 томах
  4. обварений — Обва́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)