обведений
ОБВЕ́ДЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обвести́ 3–5.
Змарніло Женине личко, синіми колами обведені сумні очі, немов прив'яли червоні губи (А. Хижняк);
Допевнився Панько, що ззаду стояла військова стайня, обведена також високим білим муром (Л. Мартович);
Чотирикутний майдан, на якому крутилося дві сотні козаків, був уже прочищений і обведений з усіх боків окопами (О. Маковей);
Мій погляд промайнув по її стрункій в чорну амазонку одягненій постаті і такій же обведеній смушком шапочці (О. Кобилянська);
Червоною глиною були обведені вікна в хаті й знадвору (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обведений — обве́дений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обведений — [обведеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- обведений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обвести 3-5). || обведено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обведений — Огороджений, оточений, окреслений, орисований, лямований, облямований Словник чужослів Павло Штепа
- обведений — Обве́дений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обведений — ОБВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обвести́ 3 — 5. Змарніло Женине личко, синіми колами обведені сумні очі, немов прив’яли червоні губи (Хижняк, Тамара, 1959, 58); Допевнився Панько, що ззаду стояла військова стайня... Словник української мови в 11 томах