1. Словник української мови в 11 томах

обведений

ОБВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обвести́ 3 — 5.

Змарніло Женине личко, синіми колами обведені сумні очі, немов прив’яли червоні губи (Хижняк, Тамара, 1959, 58);

Допевнився Панько, що ззаду стояла військова стайня, обведена також високим білим муром (Март., Тв., 1954, 163);

Чотирикутний майдан, на якому крутилося дві сотні козаків, був уже прочищений і обведений з усіх боків окопами (Мак., Вибр., 1956, 441);

Мій погляд промайнув по її стрункій в чорну амазонку одягненій постаті, і такій же обведеній смушком шапочці (Коб., III, 1956, 82);

Червоною глиною були обведені вікна в хаті й знадвору (Н.-Лев., І, 1956, 466).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обведений — обве́дений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обведений — [обведеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. обведений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обвести 3-5). || обведено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обведений — Огороджений, оточений, окреслений, орисований, лямований, облямований Словник чужослів Павло Штепа
  5. обведений — ОБВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обвести́ 3–5. Змарніло Женине личко, синіми колами обведені сумні очі, немов прив'яли червоні губи (А. Хижняк); Допевнився Панько, що ззаду стояла військова стайня, обведена також високим білим муром (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. обведений — Обве́дений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)