обвивати

ОБВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБВИ́ТИ, обів'ю́, обів'є́ш, ОБВИНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що.

1. Обмотувати, обплітати, обкручувати собою.

Чорноволосу голову двічі обвивали жовтогарячі кісники (І. Нечуй-Левицький);

[Кассандра:] Дивись: і досі золота гадючка мені правицю обвиває (Леся Українка);

Буйний хміль доверху обвивав Не стару, та вже зів'ялу грушу (П. Воронько);

// Доладно облягати, обволікати (про одяг).

Гнучкий стан [Дзвінки] обвивали дорогі запаски (В. Гжицький);

// перен. Оточувати, розташовуючись, розміщуючись навколо чого-небудь.

Висока кам'яна стіна обвивала кругом великий розкішний садок (Панас Мирний);

// Міцно охоплювати.

Його тонкі, цупкі ноги гадюками обвивали баского чорного коня (І. Нечуй-Левицький);

Спрут .. обвивав лапами руку (М. Коцюбинський);

// Те саме, що обійма́ти 1.

Обвив [Роман] їй стан рукою, але вона тихо визволилася з тих обіймів (Б. Грінченко);

Дівчина .. цілком віддалася стихійній силі почуття щастя: вона незчулася, як обвила шию парубка і міцно поцілувала його (Л. Яновська);

Руки обвили його за шию, іскристі й добрі очі здавалось зазирали в саму душу (А. Шиян).

2. чим, у що, навколо чого. Обплутуючи, обв'язуючи, покривати поверхню чого-небудь.

Дерева молоді на цій землі посадим І обів'ємо дім веселим виноградом! (М. Рильський);

// рідко. Те саме, що обв'я́зувати 1.

Обвивши собі той шнурок міцно довкола руки, я шепнув хлопцям: – Тягніть мене! (І. Франко);

// Щільно обгортати в що-небудь, замотувати чимось.

Бережно обвила вона письмо в папір і в шматину (І. Франко);

Гюлле нервово щільніше обвила навкруг стану тонкий пістряк (Олесь Досвітній).

3. перен. Густо обволікати, обкутувати, оточувати з усіх боків (про дим, туман і т. ін.).

– Ну, а як же моя сім'я? Діти? – і затих [Оксен] в очікуванні, обвиваючи голову сивою чалмою диму (Григорій Тютюнник);

Він, міцно, глибоко затягшися цигаркою, обвив себе сизим тютюновим серпанком (А. Головко).

4. перен. Охоплювати, обіймати (про настрій, почуття і т. ін.).

На Руській землі журба виростала, Велика печаль кругом тую землю обвивала (Панас Мирний);

А серце обвило холодне, чорне горе, А серце томиться в обіймах чорних ночі (М. Рильський).