1. Словник української мови у 20 томах

обволікати

ОБВОЛІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБВОЛОКТИ́, очу́, оче́ш, док., кого, що чим і без дод.

Густо огортати, обкутувати, оточувати з усіх боків (про пару, дим і т. ін.).

Тисячі мушкетів вистрілили воднораз, обволікаючи небо й землю пороховим димом (Я. Качура);

Пара починає йти, обволікаючи Андрія, роблячи його якимось силуетом (Ю. Яновський);

Небо до обрію вкрилося розривами рудих хмарок, що пливли, обволікаючи сонце (В. Кучер);

// Обмощувати, обкладати з усіх боків чим-небудь гнучким, м'яким; обвивати.

Кладуть [троянці] із мертвих тіл костри; Соломой [соломою] їх обволікають, Олію з дьогтем поливають На всякий зруб разів по три (І. Котляревський);

// Укривати поверхню щільною масою (про що-небудь густе, липке і т. ін.).

Обволікаючи куски кам'яного щебеню і частинки піску або гравію, цементний розчин склеює їх в міцну монолітну масу (з наук.-попул. літ.);

// перен. Охоплювати, обіймати (про настрій, почуття і т. ін.).

Важка, незнана досі млость обволокла його тіло (І. Багмут).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обволікати — обволіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обволікати — Огортати, оповивати, обвивати, обкутувати; (плівкою) вкривати, ІД. творити плівку круг чого; (- настрій) поймати, охоплювати, обіймати; п-к -АЮЧИЙ, що огортає, призначений <�здатний> огорнути, (плівкою) плівкотвірний. Словник синонімів Караванського
  3. обволікати — -аю, -аєш, недок., обволокти, -очу, -очеш, док., перех. Густо огортати, обкутувати, оточувати з усіх боків (про пару, дим і т. ін.). || Обмощувати, обкладати з усіх боків чим-небудь гнучким, м'яким; обвивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обволікати — Обсотувати, обсотати, пообсотувати, див. обвертати Словник чужослів Павло Штепа
  5. обволікати — ОПОВИВА́ТИ (про дим, туман, хмари, пил і т. ін. — поширюючись, укривати з усіх боків), ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ), ОБВОЛІКА́ТИ, ЗАВОЛІКА́ТИ, ЗАТЯГА́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ, ОБЛЯГА́ТИ, ПОВИВА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИ, ВКРИВА́ТИ (УКРИВА́ТИ), КРИ́ТИ, ЗАСТИЛА́ТИ... Словник синонімів української мови
  6. обволікати — ОБВОЛІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБВОЛОКТИ́, очу́, оче́ш, док., перех. Густо огортати, обкутувати, оточувати з усіх боків (про пару, дим і т. ін.). Тисячі мушкетів вистрілили воднораз, обволікаючи небо й землю пороховим димом (Кач. Словник української мови в 11 томах