1. Словник української мови у 20 томах

обволікатися

ОБВОЛІКА́ТИСЯ, а́ється, недок., ОБВОЛОКТИ́СЯ, оче́ться, док., чим.

Густо огортатися, обкутуватися з усіх боків (димом, парою і т. ін.).

Ще стрільба, і ось уже кузня обволікається димом, горить (О. Гончар);

// чим, перен., рідко. Перейматися (певним настроєм, почуттям і т. ін.).

– Так оце ти... лікуєш людей?.. А хто тебе навчив цьому? – Мама. Вони в усяких зіллях розбиралися, – обволікається повагою дівоче обличчя (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обволікатися — обволіка́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обволікатися — -ається, недок., обволоктися, -очеться, док. Густо огортатися, обкутуватися з усіх боків (димом, парою і т. ін.). || перен., рідко. Перейматися (певним настроєм, почуттям і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обволікатися — ОПОВИВА́ТИСЯ (з усіх боків вкриватися димом, туманом, хмарами, пилом і т. ін.), ОГОРТА́ТИСЯ (ОБГОРТА́ТИСЯ), ОБВОЛІКА́ТИСЯ, ЗАВОЛІКА́ТИСЯ, ЗАТЯГА́ТИСЯ, ЗАТЯ́ГУВАТИСЯ, ПОВИВА́ТИСЯ, ОБВИВА́ТИСЯ, ВКРИВА́ТИСЯ (УКРИВА́ТИСЯ), ПОКРИВА́ТИСЯ, ЗАСТИЛА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  4. обволікатися — ОБВОЛІКА́ТИСЯ, а́ється, недок., ОБВОЛОКТИ́СЯ, оче́ться, док. Густо огортатися, обкутуватися з усіх боків (димом, парою і т. ін.). Ще стрільба, і ось уже кузня обволікається димом, горить (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 118); // перен., рідко. Словник української мови в 11 томах