обвійник
ОБВІ́ЙНИК, а, ч., бот.
Дерев'яниста ліана завдовжки до 12 м, кору якої використовують як засіб для поліпшення серцевої діяльності.
Зберігати кору обвійника треба окремо від іншої лікарської сировини, дотримуючись правил зберігання отруйних рослин (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обвійник — -а, ч. Рід рослин родини ластівневих, рослина отруйна. Великий тлумачний словник сучасної мови