обвіз

ОБВІ́З, во́зу, ч.

Те саме, що обве́зення.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвіз — обві́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. обвіз — [оубв’із] обвозу, м. (на) обвоз'і, мн. обвозие, обвоз'іў Орфоепічний словник української мови
  3. обвіз — -возу, ч. Дія за знач. обвезти. Великий тлумачний словник сучасної мови