обвіз

обві́з

озу, ч.

Дія за знач. обвезти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвіз — обві́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. обвіз — [оубв’із] обвозу, м. (на) обвоз'і, мн. обвозие, обвоз'іў Орфоепічний словник української мови
  3. обвіз — ОБВІ́З, во́зу, ч. Те саме, що обве́зення. Словник української мови у 20 томах