1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обвідник

обвідни́к

-а, ч., спец.

Той, хто обводить (у 5 знач.) що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвідник — обвідни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. обвідник — ОБВІДНИ́К, а́, ч., спец. Той, хто обводить (у 5 знач.), облямовує що-небудь. Обвідник креслень. Словник української мови у 20 томах
  3. обвідник — ОБВІДНИ́К, а́, ч., спец. Той, хто обводить (у 5 знач.) що-небудь. Словник української мови в 11 томах