обвідник
обвідни́к
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обвідник — -а, ч., спец. Той, хто обводить (у 5 знач.) що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обвідник — ОБВІДНИ́К, а́, ч., спец. Той, хто обводить (у 5 знач.), облямовує що-небудь. Обвідник креслень. Словник української мови у 20 томах
- обвідник — ОБВІДНИ́К, а́, ч., спец. Той, хто обводить (у 5 знач.) що-небудь. Словник української мови в 11 томах