1. Словник української мови в 11 томах

обвідник

ОБВІДНИ́К, а́, ч., спец. Той, хто обводить (у 5 знач.) що-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвідник — обвідни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. обвідник — -а, ч., спец. Той, хто обводить (у 5 знач.) що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обвідник — ОБВІДНИ́К, а́, ч., спец. Той, хто обводить (у 5 знач.), облямовує що-небудь. Обвідник креслень. Словник української мови у 20 томах