1. Орфоепічний словник української мови

обвіз

обві́з

[оубв’із]

обвозу, м. (на) обвоз'і, мн. обвозие, обвоз'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвіз — обві́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. обвіз — -возу, ч. Дія за знач. обвезти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обвіз — ОБВІ́З, во́зу, ч. Те саме, що обве́зення. Словник української мови у 20 томах