обвіз

обві́з

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвіз — [оубв’із] обвозу, м. (на) обвоз'і, мн. обвозие, обвоз'іў Орфоепічний словник української мови
  2. обвіз — -возу, ч. Дія за знач. обвезти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обвіз — ОБВІ́З, во́зу, ч. Те саме, що обве́зення. Словник української мови у 20 томах