обвішаний
ОБВІ́ШАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до обві́шати.
В просторій молдаванській хаті, вистеленій різнобарвними килимами, обвішаній чудово тканими рушниками, блимає перед образом лампадка (М. Коцюбинський);
// обві́шано, безос. пред.
Обвішано на ніч тюрму замками, сторожа на варті (С. Васильченко).
2. у знач. прикм. Який обвішався чим-небудь.
Біля афішних тумб юрмляться загорілі, обвішані зброєю степовики (О. Гончар);
Кривоніс увесь обвішаний торбами (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обвішаний — обві́шаний 1 дієприкметник від: обві́шати обві́шаний 2 прикметник який обвішався чим-небудь Орфографічний словник української мови
- обвішаний — [оубв’ішанией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- обвішаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обвішати. || обвішано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який обвішався чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обвішаний — ОБВІ́ШАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обві́шати. В просторій молдаванській хаті, вистеленій різнобарвними килимами, обвішаній чудово тканими рушниками, блимає перед образом лампадка (Коцюб., І, 1955, 228); // обві́шано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах