1. Орфоепічний словник української мови

обвішаний

обві́шаний

[оубв’ішанией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвішаний — обві́шаний 1 дієприкметник від: обві́шати обві́шаний 2 прикметник який обвішався чим-небудь Орфографічний словник української мови
  2. обвішаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обвішати. || обвішано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який обвішався чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обвішаний — ОБВІ́ШАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обві́шати. В просторій молдаванській хаті, вистеленій різнобарвними килимами, обвішаній чудово тканими рушниками, блимає перед образом лампадка (М. Коцюбинський); // обві́шано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  4. обвішаний — ОБВІ́ШАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обві́шати. В просторій молдаванській хаті, вистеленій різнобарвними килимами, обвішаній чудово тканими рушниками, блимає перед образом лампадка (Коцюб., І, 1955, 228); // обві́шано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах