обвіщати
ОБВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБВІСТИ́ТИ, віщу́, вісти́ш, док., кому що, про що і без дод.
Сповіщати, оповіщати.
Отже, треба його [Павла] глядіти поки що, а я панові йду обвістити причину (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обвіщати — Обвіща́ти, -ща́ю, -єш сов. в. обвісти́ти, -щу, -стиш, гл. = оповіщати, оповістити. Поки що, а я панові йду обвісти́ти. МВ. (О. 1862. І. 103). Словник української мови Грінченка