1. Словник української мови Грінченка

обвіщати

Обвіща́ти, -ща́ю, -єш

сов. в. обвісти́ти, -щу, -стиш, гл. = оповіщати, оповістити. Поки що, а я панові йду обвісти́ти. МВ. (О. 1862. І. 103).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвіщати — ОБВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБВІСТИ́ТИ, віщу́, вісти́ш, док., кому що, про що і без дод. Сповіщати, оповіщати. Отже, треба його [Павла] глядіти поки що, а я панові йду обвістити причину (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах