1. Словник української мови Грінченка

обвішувати

Обвішувати, -шую, -єш

сов. в. обвішати, -шаю, -єш, гл. Обвѣшивать, обвѣшать, увѣшивать, увѣсить. Торбинками обвішаний його повожатий. Шевч. 89.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвішувати — обві́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обвішувати — -ую, -уєш, недок., обвішати, -аю, -аєш, док., перех. Вішати що-небудь у великій кількості або на значній площі, поверхні чогось. || Закривати чим-небудь висячим; завішувати, запинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обвішувати — ОБВІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБВІ́ШАТИ, аю, аєш, док., кого, що чим. Вішати що-небудь у великій кількості або на значній площі, поверхні чогось. Обвішали [Тимка] намистом із водяних лілій (Григорій Тютюнник); Панни .. обвішали стіни кругом гірляндами (І. Словник української мови у 20 томах
  4. обвішувати — ОБВІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБВІ́ШАТИ, аю, аєш, док., перех. Вішати що-небудь у великій кількості або на значній площі, поверхні чогось. Браму треба буде обвішати флагами (Фр. Словник української мови в 11 томах