1. Словник української мови у 20 томах

обвішувати

ОБВІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБВІ́ШАТИ, аю, аєш, док., кого, що чим.

Вішати що-небудь у великій кількості або на значній площі, поверхні чогось.

Обвішали [Тимка] намистом із водяних лілій (Григорій Тютюнник);

Панни .. обвішали стіни кругом гірляндами (І. Нечуй-Левицький);

Він перший обвішав Асканію своїми дотепними шпаківнями (О. Гончар);

// Закривати чим-небудь висячим; завішувати, запинати.

Театр мав бути на ґанку, що виходив на подвір'я. З боків ґанок обвішували простирадлами (Ю. Смолич);

Степанида Сидорівна обвішала вікна гарними завісами (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвішувати — обві́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обвішувати — -ую, -уєш, недок., обвішати, -аю, -аєш, док., перех. Вішати що-небудь у великій кількості або на значній площі, поверхні чогось. || Закривати чим-небудь висячим; завішувати, запинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обвішувати — ОБВІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБВІ́ШАТИ, аю, аєш, док., перех. Вішати що-небудь у великій кількості або на значній площі, поверхні чогось. Браму треба буде обвішати флагами (Фр. Словник української мови в 11 томах
  4. обвішувати — Обвішувати, -шую, -єш сов. в. обвішати, -шаю, -єш, гл. Обвѣшивать, обвѣшать, увѣшивать, увѣсить. Торбинками обвішаний його повожатий. Шевч. 89. Словник української мови Грінченка