1. Словник української мови у 20 томах

обвіяний

ОБВІ́ЯНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обві́яти¹.

Ганна виразно бачила його загоріле, вітрами обвіяне, мужнє .. обличчя (Б. Грінченко);

Пізно я повертався додому. Приходив обвіяний духом полів, свіжий, як дика квітка (М. Коцюбинський);

* Образно. Обвіяний духом поезії пісень, неба, тепла, квіток, він неначе бачив душею свою Україну (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвіяний — обві́яний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обвіяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обвіяти I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обвіяний — ОБВІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обві́яти¹. Ганна виразно бачила його загоріле, вітрами обвіяне, мужнє.. обличчя (Гр., II, 1963, 88); Пізно я повертався додому. Приходив обвіяний духом полів, свіжий, як дика квітка (Коцюб. Словник української мови в 11 томах