обвіяний
обві́яний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обвіяти I.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обвіяний — обві́яний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обвіяний — ОБВІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обві́яти¹. Ганна виразно бачила його загоріле, вітрами обвіяне, мужнє .. обличчя (Б. Грінченко); Пізно я повертався додому. Приходив обвіяний духом полів, свіжий, як дика квітка (М. Коцюбинський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- обвіяний — ОБВІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обві́яти¹. Ганна виразно бачила його загоріле, вітрами обвіяне, мужнє.. обличчя (Гр., II, 1963, 88); Пізно я повертався додому. Приходив обвіяний духом полів, свіжий, як дика квітка (Коцюб. Словник української мови в 11 томах