обв'язка
О́БВ'Я́ЗКА, и, ж.
1. рідко. Дія за знач. обв'я́зувати.
Якість пресування [сіна] визначають по формі, щільності і надійності обв'язки тюків шпагатом (з навч. літ.).
2. Те, чим обв'язують, обмотують що-небудь.
Обв'язку .. підправляють так, щоб вона захищала вічка від можливих механічних пошкоджень під час перевезення садивного матеріалу (з наук.-попул. літ.).
3. спец. Пристрій, за допомогою якого з'єднують або закріплюють частини чого-небудь.
Степану Васильовичу потрібно було обладнувати замірні пункти, монтувати обв'язку свердловини (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обв'язка — о́бв'я́зка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- обв'язка — -и, ж. 1》 рідко. Дія за знач. обв'язувати. 2》 Те, чим обв'язують, обмотують що-небудь. 3》 спец. Пристрій, за допомогою якого з'єднують або закріплюють частини чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обв'язка — ПОВ'Я́ЗКА (вузький шматок перев. тканини, яким обв'язують щось), ПЕРЕВ'ЯЗКА, ОБВ'ЯЗКА, ЗАВІ́Й діал., ОПА́СКА діал.; ОКЛЕ́ЙКА (також із паперу). Словник синонімів української мови