1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обв'язка

о́бв'язка

-и, ж.

1》 рідко. Дія за знач. обв'язувати.

2》 Те, чим обв'язують, обмотують що-небудь.

3》 спец. Пристрій, за допомогою якого з'єднують або закріплюють частини чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обв'язка — о́бв'я́зка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. обв'язка — О́БВ'Я́ЗКА, и, ж. 1. рідко. Дія за знач. обв'я́зувати. Якість пресування [сіна] визначають по формі, щільності і надійності обв'язки тюків шпагатом (з навч. літ.). 2. Те, чим обв'язують, обмотують що-небудь. Обв'язку .. Словник української мови у 20 томах
  3. обв'язка — ПОВ'Я́ЗКА (вузький шматок перев. тканини, яким обв'язують щось), ПЕРЕВ'ЯЗКА, ОБВ'ЯЗКА, ЗАВІ́Й діал., ОПА́СКА діал.; ОКЛЕ́ЙКА (також із паперу). Словник синонімів української мови