обв'язувати
обв'я́зувати
-ую, -уєш, недок., обв'язати, -в'яжу, -в'яжеш, док., перех.
1》 чим, навколо чого. Обмотуючи, обводячи мотузку і т. ін. навколо чого-небудь, зав'язувати кінці.
|| Обгортати, обмотувати, закутувати в що-небудь, закріплюючи певним чином; обвивати.
2》 спец. Обробляти край тканини і т. ін. в'язальним крючком.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обв'язувати — (оповивати чимсь кого а. що) перев'язувати, оперізувати. Словник синонімів Полюги
- обв'язувати — обв'я́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обв'язувати — ОБВ'Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБВ'ЯЗА́ТИ, в'яжу́ в'я́жеш, док. 1. кого, що чим, навколо чого. Обмотуючи, обводячи мотузку і т. ін. навколо чого-небудь, зав'язувати кінці. Фелікс обмотував ноги .. папером і обв'язував бинтами (Ю. Словник української мови у 20 томах
- обв'язувати — ОБВ'Я́ЗУВАТИ (обмотуючи мотузкою, стрічкою і т. ін. навколо чого-небудь, зав'язувати кінці), ПЕРЕВ'Я́ЗУВАТИ, ОПЕРІ́ЗУВАТИ (ОБПЕРІ́ЗУВАТИ), ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, УВ'ЯЗУВАТИ (ВВ'Я́ЗУВАТИ) (щільно); ПОВ'Я́ЗУВАТИ що, чим (одягаючи хустку, краватку і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
- обв'язувати — Обв'язувати, -зую, -єш сов. в. обв'язати, -жу, -жеш, гл. = об'язувати, об'язати. Словник української мови Грінченка