обв'язувати

ОБВ'Я́ЗУВАТИ (обмотуючи мотузкою, стрічкою і т. ін. навколо чого-небудь, зав'язувати кінці), ПЕРЕВ'Я́ЗУВАТИ, ОПЕРІ́ЗУВАТИ (ОБПЕРІ́ЗУВАТИ), ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, УВ'ЯЗУВАТИ (ВВ'Я́ЗУВАТИ) (щільно); ПОВ'Я́ЗУВАТИ що, чим (одягаючи хустку, краватку і т. ін.). — Док.: обв'яза́ти, перев'яза́ти, опереза́ти (обпереза́ти), підпереза́ти, ув'яза́ти (вв'яза́ти), пов'яза́ти. Вася попросив Глобу.. обв'язати його за пояс тонким і міцним мотузком (В. Собко); Перед одною з сільських хат стояв чоловік і перев'язував околоти (Н. Кобринська); Нажате мною він оперізує перевеслом (М. Стельмах); Околицю свого кашкета він підперезав червоною стьожечкою (І. Микитенко); Ув'язав Тригубенко валізку шворкою (А. Головко); Загнибіда.. пов'язав шию шовковим платком (Панас Мирний); Пов'язати галстук. — Пор. підпері́зувати, 1. обкру́чувати.

ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ (затягувати, підв'язувати перев. по талії), ОПЕРІ́ЗУВАТИ (ОБПЕРІ́ЗУВАТИ рідше), УПЕРІ́ЗУВАТИ (ВПЕРІ́ЗУВАТИ), ПЕРЕПЕРІ́ЗУВАТИ, ОПОЯ́СУВАТИ розм., ПЕРЕПОЯ́СУВАТИ розм. — Док.: підпереза́ти, опереза́ти (обпереза́ти), упереза́ти (впереза́ти), перепереза́ти, опоя́сати, перепоясати. Ходив і я колись до школи. Надівав батькові чоботи, мати підперізувала якимсь обривком (О. Ковінька); Синю сатинову сорочку, якої стало б на двох, оперізував доточений (бо нестачало) вузенький пояс (В. Земляк); В нього була така сама гімнастьорка, як у Шаптали, але як же хвацько переперізував її пояс (П. Загребельний). — Пор. обв'я́зувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обв'язувати — (оповивати чимсь кого а. що) перев'язувати, оперізувати. Словник синонімів Полюги
  2. обв'язувати — обв'я́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. обв'язувати — -ую, -уєш, недок., обв'язати, -в'яжу, -в'яжеш, док., перех. 1》 чим, навколо чого. Обмотуючи, обводячи мотузку і т. ін. навколо чого-небудь, зав'язувати кінці. || Обгортати, обмотувати, закутувати в що-небудь, закріплюючи певним чином; обвивати. 2》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обв'язувати — ОБВ'Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБВ'ЯЗА́ТИ, в'яжу́ в'я́жеш, док. 1. кого, що чим, навколо чого. Обмотуючи, обводячи мотузку і т. ін. навколо чого-небудь, зав'язувати кінці. Фелікс обмотував ноги .. папером і обв'язував бинтами (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. обв'язувати — Обв'язувати, -зую, -єш сов. в. обв'язати, -жу, -жеш, гл. = об'язувати, об'язати. Словник української мови Грінченка