обв'язувати

ОБВ'Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБВ'ЯЗА́ТИ, в'яжу́ в'я́жеш, док.

1. кого, що чим, навколо чого. Обмотуючи, обводячи мотузку і т. ін. навколо чого-небудь, зав'язувати кінці.

Фелікс обмотував ноги .. папером і обв'язував бинтами (Ю. Яновський);

Вася попросив Глобу на всякий випадок обв'язати його за пояс тонким і міцним мотузком (В. Собко);

Суворовці прожогом кидаються до спалень, скидають сорочки і напівголі, обв'язавши навколо пояса рушники, біжать до умивальників (І. Багмут);

// Обгортати, обмотувати, закутувати в що-небудь, закріплюючи певним чином; обвивати.

Щоб захистити штамби молодих дерев від гризунів, їх слід на зиму обв'язувати очеретом, стеблами соняшника або іншими матеріалами (з наук. літ.);

Став збиратися Андрійко додому. Обдарувала Катря чим було небожа, обв'язала башличком на мороз (А. Головко).

2. що чим і без дод., спец. Обробляти край тканини і т. ін. в'язальним крючком.

Шви розпрасовують, а весь виріб обв'язують по краю зубцями (з наук.-попул. літ.).