обезлюднення
ОБЕЗЛЮ́ДНЕННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. обезлю́днити і обезлю́дніти.
Як би не уявляти собі міру запустіння будь-якої області, не можна, звичайно, припустити повного її обезлюднення (з наук. літ.);
Населення міст росло за рахунок розорення та обезлюднення багатьох сільських місцевостей (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обезлюднення — обезлю́днення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- обезлюднення — -я, с. Дія і стан за знач. обезлюднити і обезлюдніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обезлюднення — ОБЕЗЛЮ́ДНЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. обезлю́днити і обезлю́дніти. Як би не уявляти собі міру запустіння будь-якої області, не можна, звичайно, припустити повного її обезлюднення (Пит. походж. укр. Словник української мови в 11 томах