обезлюднення
ОБЕЗЛЮ́ДНЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. обезлю́днити і обезлю́дніти.
Як би не уявляти собі міру запустіння будь-якої області, не можна, звичайно, припустити повного її обезлюднення (Пит. походж. укр. мови, 1956, 116);
Населення міст росло за рахунок розорення та обезлюднення багатьох сільських місцевостей (Нова іст., 1956, 108).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обезлюднення — обезлю́днення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- обезлюднення — -я, с. Дія і стан за знач. обезлюднити і обезлюдніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обезлюднення — ОБЕЗЛЮ́ДНЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. обезлю́днити і обезлю́дніти. Як би не уявляти собі міру запустіння будь-якої області, не можна, звичайно, припустити повного її обезлюднення (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах