1. Словник української мови у 20 томах

обезчещений

ОБЕЗЧЕ́ЩЕНИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. пас. до обезче́стити.

І було мені слово Господнє, говорячи: Як відпустить хто жінку свою, й вона піде від нього, та стане за жінку для іншого чоловіка, чи вернеться ще він до неї? Чи ж не стане зовсім обезчещеною оця жінка? (Біблія. Пер. І. Огієнка);

У “Наймичці” Карпенко-Карий змалював долю обезчещеної багатієм дівчини (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезчещений — обезче́щений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. обезчещений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до обезчестити. || обезчещено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обезчещений — ОБЕЗЧЕ́ЩЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до обезче́стити. У "Наймичці" Карпенко-Карий змалював долю обезчещеної багатієм дівчини (Життя Саксаганського, 1957, 83). Словник української мови в 11 томах