1. Словник української мови у 20 томах

обезчещення

ОБЕЗЧЕ́ЩЕННЯ, я, с., рідко.

Дія і стан за знач. обезче́стити.

Її заспокоїли, що старшинської ради нема. – То дуже жаль, бо в мене до неї діло є. Приходжу жалуватися [скаржитися] на сором, якого нам завдали, на обезчещення нашої чесної хати (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезчещення — обезче́щення іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обезчещення — -я, с., рідко. Дія і стан за знач. обезчестити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обезчещення — ОБЕЗЧЕ́ЩЕННЯ, я, с., рідко. Дія і стан за знач. обезче́стити. Словник української мови в 11 томах